Депутати низки районних, міських та селищних рад нашої країни досі продовжують приймати рішення шляхом підняття рук та неохоче йдуть на інновації, зокрема впровадження систем електронного голосування. Спробуємо розібратися в основних тому причинах. 

Ціна інновацій

Висока вартість – часто цю перешкоду називають основною на шляху до інновацій в місцевому управлінні. Проте все не так однозначно.

Дійсно, ІТ-продукти часто коштують не дешево. Приміром, система електронного голосування обійдеться не менш ніж в сто тисяч гривень. Для мешканців невеликого міста чи ж селища з невеликим бюджетом ця сума може здатися нераціональним витрачанням коштів. Однак, все не так просто.

Важливі деталі. Приміром, якщо мова йде про раду, в якій більше 25-30 депутатів, то порахувавши, скільки коштів йде на друк матеріалів для проведення сесій, виявиться, що система може окупитися вже за рік. І кожен наступний рік її роботи – економія коштів місцевої громади.

Небажання мислити на перспективу

Сьогодні в Україні триває процес децентралізації – на місцеві громади передаються додаткові повноваження та відповідальність. Уже зараз зрозуміло, що це відобразиться на кількості питань в порядку денному та регулярності проведення сесій ради ОТГ. Однак не всі об’єднані громади на початку свого функціонування задумуються над максимально ефективною організацією роботи ради.

«Законодавство вимагає персонального голосування у місцевих радах. І коли у раді відсутня система електронного голосування, то головуючому потрібно оголошувати прізвища депутатів і фіксувати їх позицію з кожного питання порядку денного. Це суттєво знижує продуктивність роботи місцевого парламенту. Натомість голосування та підрахунок голосів за допомогою автоматизованої системи займає менше хвилини. Тобто, за менший проміжок часу можна розглянути більше питань порядку денного. До того ж, система автоматично формує електронні протоколи результатів голосування, які можна оперативно вивантажити на сайт ради, як того вимагає стаття 53 Закону «Про місцеве самоврядування», – розповідає керівник компанії, що розробила систему електронного голосування «Єдність» Олексій Коломоєць.

Брак інформації

Низька поінформованість про сучасні ІТ-рішення – інша причина низького темпу впровадження інновацій в органах місцевого самоврядування. Багато депутатів просто не знають про можливості сучасних технологій та продукти українського ІТ-сектору. Не всі цікавляться технічними новинами та читають статті на профільних сайтах. Адже в районних газетах таку інформацію рідко знайдеш.

До того ж, прочитати теоретичний чи ж рекламний матеріал про ІТ-продукт – це одне. І зовсім інше стаття про історію успіху, в якій зі слів самих депутатів та звичайних жителів розповідається про переваги технологічних новацій в їх громаді.  Але таких статей не так вже й багато. Часто самі ж видання концентруються на негативі, адже на гучні заголовки частіше клікають, матеріали мають більше переглядів.

Страх перед інноваціями

Нерішучість та небажання буди першопрохідцем – теж вагомі перешкоди на шляху до інновацій. Приймати рішення в умовах невизначеності завжди складно: не знаєш, наскільки варто встановлювати систему, як вона працюватиме і, як поставиться до рішення щодо її встановлення територіальна громада.

І хоча зазвичай ці побоювання є марними, все ж ініціатива щодо впровадження інновацій часто йде згори. У випадку з системами електронного голосування таким фактором до змін стало прийняття Верховної Радою закону про забезпечення поіменного голосування у місцевих радах. Виникла необхідність у програмно-технічних комплексах, які допомогли би оперативно фіксувати результати голосування кожного депутата та максимально швидко оприлюднювати їх на офіційному сайті ради. 

В чому переваги системи електронного голосування?

Інформаційна відкритість, прозорість прийняття рішень, гласність представницької влади – загальні вигоди від впровадження системи електронного голосування. Щоб розібратися в конкретних перевагах системи електронного голосування, розглянемо, як вона працює на практиці.

Система складається із спеціального програмного забезпечення, серверної частини і працює на планшетах, які під час голосування знаходяться у руках депутатів. Для запуску програми на планшетах депутати авторизуються в системі за допомогою персональних логіна та пароля.

Після винесення питання на голосування на екрані з’являється 3 позиції і кожному депутату пропонується натиснути одну із клавіш «за», «проти», «утримався». Після завершення часу голосування на демонстраційний екран у залі виводяться результати та стан рішення: прийнято/не прийнято. Все  – швидко і без помилок, що є однією з основних переваг системи.

«Система має багато додаткових можливостей для більш ефективної роботи місцевих рад. З її допомогою депутати можуть записатися на виступ, переглянути проекти рішень, порядок денний, протоколи голосування, здійснити пошук по документам», – додає керівник проекту «Єдність».

Для забезпечення достовірності результатів голосування та обмеження несанкціонованого стороннього доступу, система має кількарівневий захист. Для кожного учасника процесу голосування – депутатів, головуючого, секретаря ради – системою передбачений різний функціонал.

 «Від запровадження систем електронного голосування громада тільки виграє. Адже це крок до підвищення прозорості та відкритості роботи місцевої ради. До того ж, остання масштабна кібератака, що сколихнула всю Україну, продемонструвала важливість інвестицій в розбудову та модернізацію ІТ-інфраструктури і безпеки даних», ­– резюмує Олексій Коломоєць.