В рамках дискусійної платформи Київського міжнародного економічного форуму представники держсектору та іноземних і вітчизняних компаній з’ясовували, що необхідно для успішноі? взаємодіі? між трьома сторонами суспільного договору.
Серію тематичних круглих столів під егідою Київського міжнародного економічного форуму (KМЕФ) продовжила публічна дискусія «Бізнес – влада – суспільство. Магічнии? трикутник успішного розвитку». Вона відбулась у Києві 30 вересня – напередодні КМЕФ-2015 – та зібрала разом експертів з українських і міжнародних компаній та держсектору.
Основною темою заходу став пошук ефективних форматів взаємодіі? між владою, бізнесом і громадянами. Цей трикутник є основою економічної та соціальної стабільності в розвинутих демократичних державах, де існують чіткі правила взаємостосунків між його «кутами». А от в Україні сформувалася політико-олігархічна система управління, яка передбачає поглинання великим бізнесом владних повноважень, а довіра неолігархічного бізнесу та громадян до влади знаходиться на дуже низькому рівні, тому самого трикутника поки що не існує як такого.
Безумовно, нинішня влада у порівнянні з попередньою стала значно відкритішою. Та цього вже недостатньо. «В умовах сьогоднішнього погіршення економічної ситуації бізнес і суспільство вимагають кардинальних змін, а не лише відкритості. Треба трансформувати всю систему за європейським зразком, щоб ролі влади, бізнес-асоціацій і громадських спілок були офіційно узгоджені у вигляді реально діючої тристоронньої суспільної угоди», – так охарактеризував проблему Володимир Панченко, президент Інституту Олександра Поля і програмний директор КМЕФ.
Першим кроком у напрямку європейського зразка взаємодії має стати налагодження державного менеджменту за рахунок переходу до держструктур професіоналів із бізнесу. «Після Революції гідності було «модно» працювати в держсекторі, але цей тренд затухає через падіння довіри. Щоб її підтримувати, кадри з бізнесу мають продовжувати приходити у держсектор», – зазначив Роман Борисенко, директор департаменту персоналу Національного банку України.
Кадрове питання одразу порушує проблему гідної оплати праці чиновників. Учасники дискусії обговорили спроби створення фондів для зовнішнього фінансування українських держслужбовців і підкреслили популістичність українського політикуму, що заважає навіть висунути на суспільне обговорення питання значного підвищення зарплатні чиновників. Щоб прибрати останню перешкоду, держслужбовці мали б через певний період після підвищення заробітної плати демонструвати позитивні результати своєї роботи, які впливатимуть на добробут громадян (збільшення надходжень до бюджету без додаткового тиску на бізнес). Саме такий алгоритм було реалізовано в Грузії.
Питання довіри до влади лунало з вуст майже всіх учасників заходу з боку бізнесу. Вони були солідарні в тому, що свій величезний кредит довіри, який протривав півроку-рік, нинішня українська влада належним чином не використала. І ця довіра, яка конче необхідна для виходу бізнесу з тіні, продовжує руйнуватися недолугими діями влади, такими як, наприклад, нещодавні «кавалерійські наскоки» міліції СБУ та податкової служби на ІТ-індустрію.
Довіра до влади впала – це факт, але що робити бізнесу далі у такій ситуації? Представники компаній головною умовою свого розвитку назвали чітке розуміння, як планувати свою діяльність. Тому найголовніше, чого потребує бізнес від держави, – це стабільність системи, щоб дії влади не викликали тривоги та були передбачуваними. І довіра може повернутися, адже не слід забувати, що два роки тому її взагалі не було.
Представники влади також підкреслили недостатню наполегливість бізнесу в просуванні своєї консолідованої позиції. «Бізнес, безумовно, є частиною суспільства, але чи є він у нас частиною саме громадянського суспільства? Якщо він таким не буде, рано чи пізно він матиме проблеми. Щоб домогтися позитивних зрушень у країні, український бізнес має досягти консенсусу всередині та діяти відповідно до цінностей громадянського суспільства», – коментує Олег Дерев’янко, заступник міністра освіти і науки.
Тема взаємодії бізнесу, влади та суспільства в Україні детально розглядатиметься на відповідній дискусійній панелі КМЕФ-2015 за участю авторитетних міжнародних та українських експертів. Загалом програма другого Київського міжнародного економічного форуму, що відбудеться 8 жовтня, складатиметься з пленарного засідання та 11 панельних дискусій. У форумі братимуть участь декілька десятків іноземних і українських спікерів: відомі економісти та реформатори, представники великих міжнародних компаній, громадські діячі, члени Кабінету Міністрів і депутати Верховної Ради України та ін.
Реєстрація на КМЕФ-2015 відкрита. Стежте за новинами на сайті форуму та на офіційній сторінці у Facebook.
Київський міжнародний економічний форум (Kyiv International Economic Forum, KIEF) — постійно діючий майданчик для формування стратегії економічного розвитку України. Орієнтований на організацію діалогу експертів, бізнесу та влади, запозичення кращого світового досвіду, створення «дорожньої карти» розвитку та сприяння конвертації ідей у реальні дії.
Перший KIEF відбувся 2 жовтня 2014 року за участю більш ніж 50 експертів, 120 представників міжнародних і національних ЗМІ та 550 учасників.
www.forumkyiv.org
K.Fund –– Фонд Василя Хмельницького K.Fund засновано 2015 року для підтримки проектів у галузях освіти та економіки. Місія K.Fund –– надавати ключі до розвитку та реалізації, забезпечувати можливості отримувати нові знання і навички,сприяти відкриттям та допомагати вийти на новий рівень. K.Fund відкриває шлях до мрії ->kfund.com.ua