Події останнього року в Україні ставлять перед адвокатською спільнотою проблему вибору. Якої зміни потребує суспільна роль адвоката в сучасних умовах трансформації? Чи, продовжуючи виконувати «посередницьку» функцію, адвокати і надалі підтримуватимуть корупцію? Чи соціальна відповідальність кожного адвоката зробить адвокатську спільноту одним з факторів успіху реформ в Україні?
На думку учасників круглого столу, адвокатура повинна сьогодні започаткувати новий дискурс у руслі означених питань. Це зумовлено тим, що рівень суспільної довіри до адвоката не є сьогодні набагато вищим, ніж до міліціонера, судді чи державного службовця.
На думку Президента ВГО «Асоціація правників України» Дениса Бугая, питання етики та впровадження єдиних стандартів адвокатської професії є одними з першочергових завдань адвокатури сьогодні. Тому адвокатурі необхідно забезпечити надання якісної правової допомоги в інтересах клієнтів та створити умови, при яких професійне співтовариство відсторонюватиме адвокатів, які не поважають етичних норм, та є провідником корупції. «Головна наша зброя – професійних об’єднань та активних соціально відповідальних адвокатів – це наша публічна позиція: викриття таких фактів і їх оприлюднення. Ми маємо зробити цих людей «ізгоями» до того, як їх виженуть з адвокатури дисциплінарні комісії. Як професійне співтовариство ми повинні видавлювати їх зі свого кола. Вони повинні стати «руконеподаваемы»! На його думку, для цього достатньо ресурсів як в інформаційному, так і в правовому полі.
На думку фахівця у сфері кримінального права, адвоката Сергія Лапутька, 30% корупційних діянь у судовій системі здійснюються саме адвокатами. «Корупція у системі правосуддя витікає із поведінки адвоката» – частково погоджується із такою тезою Президент ВГО «Асоціація адвокатів України», адвокат Олег Чернобай. Засобом же подолання цієї корупційної зв’язки, на його думку, є такі механізми, як забезпечення змагальності сторін і в кримінальному, і в адміністративному та цивільному процесах; а також підвищення кваліфікації адвокатів та рівня якості їхніх послуг. «Адже тоді вони розумітимуть, що якщо вони якісно відпрацюють свою правову позицію, проведуть колосальну юридичну роботу, то вона обов’язково знайде своє підтвердження у судах будь-якої інстанції, без підкріплення її «конвертом» – Олег Чернобай.
Таку тезу підтримав Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури України Валентин Загарія, на думку якого, у правників достатньо правових способів досягнення позитивних результатів у своїй діяльності. Голова ВКДК України висловив міркування про запровадження інструменту «етичного суду» в адвокатській спільноті через методи репутаційного тиску, публічного висвітлення неетичної поведінки правників. Разом із тим він зауважує: «Часто немає порушення адвокатської етики зі сторони адвоката, але є питання щодо якості надання його послуг. Я розділяю позицію, що контроль якості не замінює адвокатської етики. Ці речі йдуть паралельно, вони взаємозв’язані, але не заміняють один одного».
«Зупинитися та не бути провідником корупції» – таке усвідомлення повинне бути у кожного адвоката на думку модератора круглого столу правозахисниці та адвоката Лариси Денисенко. – І соціальна відповідальність адвоката, і ген справедливості, що відповідає за захист вразливих, слабших, дискримінованих людей, мають зрощуватися та підсилюватися відповідальністю держави». Однією з форм такої відповідальності держави, на її думку, є надання безоплатної правової допомоги.
Директор Координаційного центру з надання правової допомоги, адвокат Андрій Вишневський зауважує, що система безоплатної правової допомоги привабила, насамперед молодих адвокатів, які сповідують найвищі цінності професії і активно прагнуть змін у системі правосуддя, що за останні роки дискредитувала себе. «Це адвокатський легіон, який самостійно виробивши для себе стандарти якості і послідовно дотримуючись їх, уособлює єдиний фронт захисту у кримінальному процесі і стимулює своїми діями конкуренцію на ринку адвокатських послуг» – підкреслює він. Він наголошує, що подальший розвиток системи відбувається з позиції системного підходу до управління якістю у ній та дотримання адвокатами стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги. Його тезу продовжує Денис Бугай, на думку якого, система безоплатної правової допомоги сьогодні допомагає адвокатурі виявляти її ключові проблеми, та запроваджує практики, які потрібно брати на озброєння усій адвокатській спільноті: «Я веду адвокатську практику уже 15 років. І можу сказати, на мою думку, систему управління якістю у системі БПД потрібно брати за зразок».
Варто зазначити, що Координаційний центр з надання правової допомоги першим поставив питання про необхідність незалежного моніторингу діяльності системи безоплатної правової допомоги на регулярній основі з метою запобігання корупції та порушення професійної етики, забезпечення прозорості та підзвітності. Пілотне дослідження провели громадські організації Українська Гельсінська спілка з прав людини, Українська фундація правової допомоги та Міжнародний фонд «Відродження». За результатами був виданий і оприлюднений відповідний звіт*.Виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини, адвокат Аркадій Бущенко наголошує: «Стандарти професійної поведінки та якості мають стати одним із запобіжників використання адвокатів у корупційних цілях. Зі свого боку ми, як громадська організація, докладемо усіх зусиль, аби адвокатура стала провідним загоном громадянського суспільства». На його думку, якісна робота адвоката здатна оздоровити усю систему правосуддя.
На думку Голови Правління ВГО «Об’єднання адвокатів, які надають безоплатну правову допомогу» Вікторії Мітько, «у людини є 2 найважливіші речі у житті: здоров’я та свобода. І адвокат стоїть поруч однієї із них». На її погляд, сьогодні суспільство змінює державу. У цих умовах адвокатура, в тому стані, в якому вона перебуває сьогодні, не може зберегти статус кво. Інакше тоді вона ризикує стати об’єктом змін, як і держава, а не їх ініціатором і провідником. «Маючи потужний інтелектуальний потенціал та усвідомивши свою соціальну відповідальність, адвокатура має сьогодні унікальний шанс використати цю можливість» – Вікторія Мітько.
Круглий стіл проведено за підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA).
Контакти з приводу додаткових питань:
Надія Кизицька, 099 130 12 73, [email protected]
Координаційний центр з надання правової допомоги
* підготовку звіту підтримали Міжнародний фонд «Відродження» та програма МАТРА посольства Королівства Нідерландів в Україні