Категорії




Графік

2024

0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 1 1 0 0 0 1 0 0 1 0 0 0 0 0 2 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 1 0 0 0 1

2023

1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 1 1 0 0 0 0 1 0 1 0 0 1 0 0 0 0 1 1 0 0 1 0 2

2022

0 2 11 1 0 3 1 0 0 0 0 1 0 1 1 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 2 1 0 0 0 0 0 0 0 1 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0 0

2021

2 7 4 6 1 6 8 2 9 2 9 4 2 1 0 7 1 1 4 0 0 2 8 1 10 0 1 8 2 0 1 0 0 0 6 1 0 3 5 6 10 4 2 2 1 1 0 1 1 0 0 4

2020

0 1 10 0 1 12 0 1 11 5 27 23 3 4 8 2 2 2 1 2 9 14 7 9 16 3 8 10 3 3 6 4 3 2 16 14 9 7 7 14 8 5 7 9 13 9 9 13 16 2 11 11

2019

9 11 6 16 15 12 14 19 15 11 12 12 13 11 14 12 5 6 18 18 20 15 11 12 12 8 7 19 10 14 4 4 1 6 0 2 13 11 6 0 18 15 18 0 1 3 0 12 1 0 0 0

2018

17 19 24 20 29 17 22 27 17 22 27 29 12 10 15 15 7 9 10 14 22 20 18 20 12 21 16 26 14 13 21 9 11 6 18 12 1 2 18 12 13 21 16 14 23 24 18 21 16 20 9 6

2017

5 20 59 115 97 94 89 82 121 86 142 146 139 148 124 101 91 65 76 127 130 115 93 64 67 24 18 22 25 22 23 20 26 11 16 7 16 29 15 20 21 22 32 16 32 32 30 23 34 37 19 21 6

2016

11 96 160 214 158 200 159 107 147 99 169 5 133 124 167 143 143 52 84 171 153 191 120 1 6 26 157 167 133 122 3 138 81 17 102 54 1 130 115 126 94 107 107 101 124 175 130 121 151 147 135 83

2015

20 67 121 127 108 109 10 40 151 126 227 198 214 187 154 157 152 123 171 112 190 225 170 185 197 190 118 173 178 170 157 179 71 121 195 167 143 142 184 158 162 180 85 103 135 231 215 168 180 176 176 95

2014

82 189 126 242 238 215 224 234 212 184 252 231 192 290 231 231 162 139 127 236 220 241 179 214 209 183 169 232 191 168 160 176 209 153 194 202 196 247 179 235 271 42 98 136 115 219 98 149 199 220 175 59

2013

174 202 234 228 259 233 236 267 226 285 288 284 179 324 298 317 158 85 153 313 164 157 104 246 199 294 275 192 222 218 222 247 258 224 240 255 292 261 295 154 240 254 259 195 293 249 291 266 278 272 231 48

2012

31 179 257 317 335 321 342 284 280 163 2 63 292 100 216 101 282 159 5 265 188 247 254 273 64 219 303 157 286 338 255 322 302 252 217 259 298 335 113 273 382 343 378 290 294 405 319 336 355 335 314 257 33

2011

1 74 36 91 16 317 48 265 18 78 248 47 23 10 16 271 170 92 140 145 272 200 203 129 150 177 240 224 210 225 140 153 188 163 217 277 196 235 297 264 232 3 168 343 203 257 321 231 282 345 246 150

2010

21 58 63 142 157 72 198 7 127 77 61 258 215 149 0 152 28 47 45 153 62 135 229 214 227 232 209 212 236 217 189 165 207 168 250 289 263 281 228 277 286 271 281 248 288 186 265 184 89 169 303 1

2009

23 83 94 147 136 200 210 224 207 177 222 217 193 237 225 184 162 96 177 206 251 217 151 200 204 178 215 119 12 121 160 192 189 165 204 152 188 198 174 206 199 134 148 137 104 23 143 160 90 197 75 72

2008

4 31 23 86 70 110 143 89 81 74 90 122 102 118 139 129 31 71 119 127 142 126 128 93 122 102 129 101 84 110 90 110 111 120 160 154 159 159 158 119 178 151 148 107 133 125 149 141 144 139 88 34

2007

1 1 30 69 62 68 51 53 28 110 129 159 131 119 109 150 37 81 143 98 109 130 161 164 104 117 142 82 82 132 107 141 118 94 90 76 110 102 98 106 98 121 113 94 108 100 71 108 129 96 1

[326] Руслан Зозуля: «Моя партія – «РОСАВА»!

28.09.2012 | Політика, Україна

Сьогодні він — відома в Україні людина, народний депутат, почесний президент ПрАТ «РОСАВА». До обрання в парламент — успішний керівник великого промислового підприємства, яке сам створив. А з чого все починалося, і чи таким вже легким був шлях нагору? Про це — наша сьогоднішня розмова з Русланом Петровичем Зозулею.

 

— Руслане Петровичу, скажіть, звідки Ви родом?

— Народився я і виріс на Вінниччині, у невеликому містечку Липовець. І, знаєте, де б  не бував, де б не жив, завжди з щемливою ностальгією згадую місця, де бігав у дитинстві. Там  живуть чудові люди, які навчили мене першій життєвій мудрості, — бути щирим та відкритим до людей, і вони тобі віддячать взаємністю.

— А хто Ваші батьки?

— Це звичайні люди, як говорили раніше, радянська інтелегенція. Батько працював учителем математики, мама  — медсестрою. Особливого достатку в нас  не було, тож я добре знаю, як живе проста українська родина.

— Навчання легко давалося?

— Легко, але, як кажуть, без труда нема плода. Я закінчив  школу із золотою медаллю, і в цій медалі — не тільки здібність до навчання, яка дісталася мені, мабуть, від батька, а й наполегливість на шляху до успіху.

— Які шкільні предмети були Вашими улюбленими?

— Математика, фізика і, звичайно ж, фізкультура.

— Перший запис у Вашій трудовій книжці – штурман Дунайського морського пароплавства. Але ж Вінниччина — далеченько від великих водойм. Чому вирішили стати моряком?

— Море мене вабило з дитинства. Ще коли був школярем, відвідував гурток авіа­ та судномоделювання у Будинку піонерів. Після школи вступив до Одеського вищого інженерного морського училища імені Ленінського Комсомолу  (зараз це Одеська національна морська академія). То були ще радянські часи, морський флот бурхливо розвивався, Радянський Союз входив до шістки наймогутніших морських держав світу. Чоловіки — мої ровесники або старші — пам’ятають, що бути військовим чи моряком тоді було почесно. І мене, амбіційного, сповненого патріотизму випускника­медаліста привабила романтика моря.

— Але згодом професію довелося змінити. Чому?

— То був початок 90­х років. Україна проголосила себе незалежною державою. Змінилася ідеологія, змінилися пріоритети. І я вирішив піти з пароплавства, зайнятися власною справою.

— Пам’ятаєте свої перші кроки у бізнесі?

— Так. Оскільки я знав англійську мову, почав з консультацій іноземних інвесторів.

— Як гадаєте, звідки у Вас хист до підприємництва?

— Знаєте, що головне у бізнесі? Порядність у стосунках з людьми, з якими маєш справу. В діловому житті, як і в особистому, важливі суто людські якості, а спеціальні знання — економічні, правові та ін. – то вже другорядне. З часом ти їх опануєш, але твій бізнес буде успішним лише тоді, коли ти дбаєш не лише про себе, а й про добробут людей, яким даєш роботу.

— До речі, ми знаємо, що Ви навіть одержали національну відзнаку за те, що забезпечили роботою тисячі людей.

— Так. Я створив успішне виробництво з випуску медпрепаратів на 20 тисяч робочих місць. За це  маю почесне звання «Ділова людина України» в рамках національної програми «Лідери  ХХІ сторіччя».

— Вже маючи за плечима великий досвід керівної роботи, Ви продовжували навчатись. Чому?

— Тому що знань ніколи не буває багато, я в цьому переконаний. Здобув ступінь магістра з ділового адміністрування в Міжнародному Інституті Менеджменту (м. Київ) та магістра в Національній академії державного управління при Президентові України.

— Руслане Петровичу, ось уже сьомий рік Ви — народний депутат України. Чому вирішили залишити власний бізнес і зайнятися справами державними?

— Тому що законодавча гілка влади потребує професійних менеджерів — не теоретиків, які навчилися маніпулювати словами й обіцяти нездійсненне, а практиків, котрі змогли чогось досягти у житті і знають ціну своїм словам та обіцянкам.

— Якими питаннями Ви зараз займаєтеся у Верховній Раді?

— Я — член бюджетного комітету, голова підкомітету з питань діяльності Лічильної комісії і контролю за виконанням бюджету,  секретар Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради України з питань приватизації.

— А до якої партійної фракції у ВР Ви зараз входите?

— До жодної! Я – безпартійний, тому що вважаю: сьогодні не в політичні ігри потрібно гратися, а закачувати рукави і працювати для свого народу: щоб діти одержували якісну освіту, їхні батьки мали роботу, пенсіонери одержували гідні пенсії. А для цього, потрібно, перш за все, підняти національну економіку. Мені сумно чути, як влада сьогодні запевняє, що в Україні все чудово. І це в той час, коли мільйони українських родин ледве зводять кінці з кінцями і вже стогнуть від так званої «стабілізації».

Єдине, що наша влада навчилася добре робити, – це маніпулювати цифрами й підтасовувати факти. Наведу один приклад. Уряд звітує, що сьогодні не існує проблеми з відшкодуванням податку на додану вартість вітчизняним підприємствам. Насправді ж одній тільки «Росаві» держава винна мільйони гривень невідшкодованого ПДВ. В чому хитрість? А в тому, що поверненню ці кошти підлягають лише після перевірки фінансових документів підприємства податковою службою. Та податківці не поспішають цього робити. Дійшло до того, що ми самі звертаємося в податкову, просимо: прийдіть, перевірте нас, а вони все одно не йдуть! Що ж, будемо виходити з відкритим зверненням до керівництва Білоцерківської ДПІ, аби нас нарешті почули. Бо це зароблені нами гроші, які мають піти на оплату праці наших працівників, на придбання сировини, сплату за енергоносії, зрештою — на відрахування податків в той же державний бюджет.

Ось вам і балачки про «захист вітчизняного товаровиробника». За що я шаную людей праці — за те, що вони мало говорять і багато роблять. Тому моя партія — «РОСАВА», яку я захищав і буду захищати на всіх рівнях.

— Ви вирішили йти на вибори як самовисуванець?

— Так, я самовисуванець, який не хоче бути залежним від якоїсь партії, від влади чи від капіталу. Знаю, що боротьба буде нелегкою, але я вірю в трудовий колектив «РОСАВИ», в жителів Білої Церкви, які здатні відрізнити зерно від полови.

— Руслане Петровичу, ще ми чули про Вас, як про палкого поборника здорового способу життя. Це справді так?

— Справді так, тому що здоров’я нації – це найбільша суспільна цінність. А здорова нація – це, перш за все, здорові діти і здорова молодь. Знаю, що новий «антитютюновий закон» сподобався не всім, причому найбільше обурилися навіть не затяті курці, а виробники і продавці цієї отрути. Спротив, особливо перервах, був дуже серйозний, та я не боюся заявити, що саме я розробив законопроект, на основі якого були прийняті зміни до Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Також я запропонував внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання питання поводження з собаками потенційно небезпечних порід, бо не хочу, щоб мої чи ваші діти постраждали від одного з цих псів. А такі випадки в Україні непоодинокі.

— Руслане Петровичу, оскільки мова зайшла про дітей, скажіть, Ви щасливий батько?

— Так! У нас з дружиною двоє чудових доньок­школярок, Анна і Валерія, яких дуже люблю і отримую величезне задоволення від спілкування з ними.  Я виховую їх, а вони мене! (сміється). А якщо серйозно, то прагнув змалку формувати у доньок правильне ставлення до життя. Зрозуміло, що для кожного батька його діти найкращі, але я справді горджуся своїми розумними і вихованими доньками, які жодного разу не підвели мене.

— А які свята відзначаєте у сімейному колі?

— Перш за все, це Різдво, Великдень. Але зізнаюся, що для мене, як для чоловіка, найважливішим і найголовнішим у році був і залишається День 23 лютого.

— Ваша улюблена страва?

— Картопля, смажена з салом. Смакота...

— Чи вмієте самі готувати?

— Звичайно. Раптом що, зможу нагодувати і себе, і всіх, хто поряд, голодними не залишу!

— Руслане Петровичу, мабуть, часу для дозвілля у Вас залишається обмаль. І все ж, можливо, є у Вас якісь захоплення?

— Риболовля, полювання. Взагалі люблю активні види відпочинку.

— А де любите відпочивати?

— Влітку — на морі. Моє улюблене місце — Затока, там справді відпочиваю душею.  

— Чи є у Вас заповітна мрія?

— Так, я хочу, щоб наші діти росли у нормальній країні, щоб у них було нормальне життя. Щоб вони могли гордо, на весь світ заявляти: «Ми – українці і щасливі з того!»

Спілкувалася Алла Животова
Коментувати
Facebook ::

ЧАО "РОСАВА"

Контактна особа: Михаил Мышкин
Телефон: 80932499215
E-mail: [email protected]
Сайт:

До компанії


Найновіші релізи