Чим розвиватимуться інновації в Україні у 2010 році ?Україна задекларувала інноваційних підхід до розвитку економіки. Про важливість інновацій для розвитку України говорить і Президент Віктор Ющенко, і Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, і кандидати у Президенти – Голова Держінвестицій Людмила Супрун, екс-Голова ВРУ Арсеній Яценюк, і найбагатший за податковою декларацією кандидат Сергій Тігіпко… Що ж спонукає їх до таких висновків? І як ситуація виглядає насправді?Очевидно, що переорієнтувати бізнес на інновації неможливо без серйозних капіталовкладень та особливих умов для них. Про це і поговоримо.Капіталовкладення. Говорячи про кошти, слід виділяти приватний капітал (напр. прямі інвестиції), кредитний лінії (гранти, позики та позички). Приватний капітал переживає наразі серйозні проблеми – жорстка конкурентна боротьба поряд із знеціненням грошей, як таких – виклик для грошового капіталу. Очевидність цього є у тому, що підхід «рантьє» (отримання пасивних доходів з акцій чи банківських вкладів) не виправдав себе. Кошти повинні працювати постійно. Цей заклик як ніколи почали розуміти венчурні фонди, готові вкласти кошти у нові, ризиковані (але і надприбуткові) проекти. Тобто, інноваційні. Таким чином, гроші насправді є (хоча б за теорією грошей – вони нікуди не поділися, вони бути завжди, може, просто не там, де ми їх шукали) але грошей немає на звичайні інвестиційні проекти, на такі, яких повно скрізь – криза поглинає такий бізнес, інвестори та кредитори прораховують і ймовірність неповернення вкладеного – а якщо прийдеться стягнути заставне майно за неповернутий кредит? Кому потрібне застаріле обладнання? Куди його подіти потім? Висновок: інвестори та кредитори готові працювати в Україні, але їм потрібні принципово нові рішення. Саме вони стануть гарантією успішного бізнесу.Часто задається питання, що найголовніше для залучення інвестицій – це чудова земельна ділянка. Однак, ділянка, точніше її місце розташування, має виключне значення у тому разі, якщо наш бізнес – торговий центр, що потребує наявності великого людинопотоку. Однак, навряд чи цей бізнес-проект претендуватиме на статус «інноваційного». Інший випадок (але вже значно м’якішими є вимоги до ділянки) для іншої категорії проектів. Наприклад таких, які потребують великої кількості кваліфікованих кадрів, а місце розташування не дозволяє їх забезпечити. Часто чуємо про так звані, 15-ти кілометрові зони, що означає відстань запланованого виробництва від населеного пукну – ресурсоутворюючого центру для робочої сили нового підприємства. Однак, один західний підприємець якось сказав: «Там де буде мій завод – там буде нове місто!». Згадуючи порядок містобудування у колишньому СРСР не можна із цим не погодитися.    Що ж Україна може запропонувати сьогодні інвесторові? Природні ресурси, робітників на іноземні виробництва? Спеціальні режими оподаткування? Отже, ще поки-що новий 2010 рік.
Читати далі: http://intelpro.net/ru/intelpronet-newsletter/chym-rozvyvatymutsya-innovatsiii-v-ukraiini-u-2010-rotsi