Те, що тема круглого столу вкрай актуальна, каже і високий рівень спікерів, і заповнений під зав'язку зал.
Відсутність налагодженої системи спілкування між наукою, бізнесом і державою призводить до того, що величезна кількість вітчизняних розробок залишаються нереалізованими.
Проведений круглий стіл чітко визначив три тенденції:
- бізнес готовий вкладати в наукові розробки, але тільки якщо вони втілені в реальний продукт;
- вчені гостро потребують менеджерів, які допоможуть їм комерціалізувати наукові розробки;
- держава робить певні кроки в напрямку підтримки вітчизняних інновацій, але, як часто відбувається в нашій країні, особливого ефекту це поки не має.
В обговоренні взяли участь бізнесмен і меценат, ініціатор проекту «Дім інновацій» Ігор Янковський; вчений, провідний науковий співробітник відділу біологічних систем Інституту фізики НАНУ Семен Єсилевський; соціолог, керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович; патофізіолог, доктор медичних наук, професор Віктор Досенко; головний учений компанії «Yunasko» Юрій Малєтін; засновник компанії Drone.UA Февзі Аметов; директор з інновацій компанії «Noosphere» Михайло Рябоконь; засновник і керуючий партнер «AVentures Capital», голова наглядової ради Української асоціації венчурного і приватного капіталу (UVCA) Андрій Колодюк, докторант кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м.Івано-Франківськ) Олег Лущак, керівник Секретаріату Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Яна Підлісна, нейрофізіолог, кандидат біологічних наук, співзасновник науково-дослідної лабораторії та платформи «Beehiveor» Сергій Данилов. Модератор- Вікторія Власенко, журналіст, редактор з команди «Дім інновацій».
Учасники круглого столу обговорили, що саме є інноваціями, які інновації цікавлять бізнес, чи готові інвестори вкладати в наукомісткі проекти, а також хто повинен першим починати діалог - бізнес або вчені.
Як стверджує провідний науковий співробітник НАНУ Семен Єсилевський, інновації не завжди пов'язані з науковою діяльністю. «Наприклад, за кордоном, інноваціями вважається будь-яке відкриття, технологія або щось нове, яке відповідає запитам ринку, бізнесу або держави. У той час як в Україні джерела стверджують, що інновації так чи інакше пов'язані з науковими досягненнями. Багато в Україні і на пострадянському просторі не знають і не розрізняють саме поняття науки: прикладна, фундаментальна наука, інженерія, відкриття тощо. Тобто інновації не обов'язково базуються на наукових досягненнях, це може бути прорив в будь-якій сфері діяльності. Однак без спільної роботи - фундаментальної науки, прикладної науки та інженерії неможливо зрозуміти - чи буде стартап втілений в життя, чи задовольнить він запити бізнесу. Тому тут потрібен діалог всіх залучених сторін».
Головний вчений компанії «Yunasko» Юрій Малєтін, поділився досвідом злетів і падіння великих проектів, в тому числі і на прикладі власної компанії. «Всі, хто працює в області hi-tech, повинні, як боксери, тримати удар. Наша компанія займається суперконденсаторами, і за багато років пережила різні кризи, але вистояла, і зараз успішно продовжує свою роботу і нові розробки. В якомусь сенсі ми дійсно стали чемпіонами, адже наші готові пристрої використовуються в кращих лабораторіях світу, американські військові відбирають і тестують наші пристрої. Я вважаю, що в інноваціях повинна бути ринкова конкуренція, інакше інвестор може подумати, що ця розробка нікому й не потрібна. Завжди там, де з'являється проривна ідея, там же з'являється і конкуренція. А у нас багато вчених вважають, що не мають конкурентів на своєму шляху, і це їхня велика помилка».
Бізнесмен Ігор Янковський вважає, що багатьом вченим і інноваторам для успішної реалізації своїх планів потрібно місце, де вони зможуть розповісти про свої проекти. «Моя головна ідея полягає в тому, що всім представникам - науки, бізнесу, інновацій, держави - потрібно більше спілкуватися. Для цього нам не потрібні посередники, на зразок різних хабів і майданчиків, а повинна бути єдина комунікаційна платформа, де всі представники зможуть разом домовитися про співпрацю. На сьогоднішній день, на жаль, багато хто навіть не знає про те, як почати діалог, кому представити свої ідеї та стартапи. Пострадянське мислення нав'язує нам недовіру один до одного, кожен шукає в партнері підступ, але так бути не повинно. Тому і виникла ідея створення «Дому інновацій», де вчені і інноватори зможуть представити свої проекти, ідеї, розробки, а я, як і інші бізнесмени, якщо мене це зацікавить, зможу вкласти в це гроші. Тобто ми можемо бути корисними один одному», - поділився бізнесмен і ініціатор створення «Дому інновацій» Ігор Янковський.
Докторант кафедри біохімії та біотехнології Інституту природничих наук Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (м.Івано-Франківськ) Олег Лущак розповів про свій досвід пошуку інвестицій під наукомісткі проекти в Україні. На його думку, пошук інвестицій в Україні вкрай складний, адже вчені і бізнесмени спілкуються на різних «мовах»: «Я радий, що відкрив для себе «Дім інновацій», де всі зацікавлені сторони зможуть домовитися про співпрацю».
Керівник Секретаріату Державної інноваційної фінансово-кредитної установи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України Яна Підлісна повідомила присутнім про те, що держава також зацікавлена в розвитку інновацій в Україні. Саме для таких цілей при Мінекономіки України створено і працює Державна інноваційна фінансово-кредитна установа, куди кожен може подати свій проект і розраховувати на часткову фінансову допомогу від держави і від бізнесу.
Засновник і керуючий партнер «AVentures Capital», голова наглядової ради UVCA Андрій Колодюк вважає, що будь-яка інноваційна розробка повинна довести свою значимість для бізнесу. «Інвестори в більшості вкладають в можливість технологій або інновацій побудувати для них успішну компанію. Їм не цікаві розробки, тут потрібна вся складова бізнесу. Це в більшості стосується сфери інформаційних технологій. Я нещодавно читав, що причина 50% закриття успішних стартапів - немає потреби в продукті. Як зараз працює стартап? Потрібно побудувати MVP, тобто прототип, і «обкатувати» його на реальних клієнтах, щоб підтвердити ваші гіпотези про потрібність продукту. Коли ми говоримо про науку, то потрібно створювати хакатони, які також потрібно «обкатати» на людях, на сервісі, для того, щоб показати наскільки ваша інноваційна розробка впливає на успішність або конкурентоспроможність вашого продукту».
Керівник соціологічної групи «Рейтинг» Олексій Антипович повідомив про результати недавнього унікального дослідження, проведеного для «Дому інновацій». Згідно з дослідженням, більшість українських вчених незадоволені рівнем доходу і фінансуванням своїх досліджень. Але тільки третина самостійно намагається знайти фінансування у вигляді грантів або інвестицій. Також він зазначив, що тільки 45% займаються популяризацією науки.
В процесі обговорення учасники круглого столу і гості в форматі «вільного мікрофону» обмінялися думками не лише про проблему діалогу між наукою, бізнесом та інноваціями, але й торкнулися якості освіти і рівня підготовки наукових кадрів.
Круглим столом «Наука, бізнес, інновації. Хто головний?» «Дім інновацій» розпочинає серію зустрічей, на яких планується обговорити актуальні проблеми вчених, інноваторів та інвесторів, налагодити мости між наукою і бізнесом. Раніше, в жовтні нинішнього року, відбулась презентація результатів соцдослідження, присвяченого вивченню реалізації потенціалу вчених і популяризації науки в Україні. А восени 2016 року ініціатори створення «Дому інновацій» провели масштабну конференцію «Інновації об'єднують однодумців», де кожен висловився на підтримку створення комунікаційної платформи.
Більше про проект «Дім Інновацій» можна дізнатися на сторінці в Фейсбуці www.facebook.com/innovationhouse.org.ua і на сайті www.innovationhouse.org.ua