На прес-конференції, яка відбулася 5 листопада, Асоціація «Українське об'єднання лізингодавців» та три найбільших іноземних учасники національного ринку агролізингу проінформували про ситуацію, яка згубно впливає на інвестиційний клімат країни.
«Нинішні проблеми галузі лізингу в Україні значно масштабніші, ніж у  2009 році, коли ми також виходили на прес-конференцію з приводу неплатежів», — відзначила директор Асоціації «Українське об'єднання лізингодавців» Марина Масіч. — І це означає, що підґрунтя проблеми нікуди не ділося,  ситуація не покращилася, а її причина — аж ніяк не у військових діях на сході».
У 2014 році ринок лізингу продемонстрував різке падіння: за оцінками експертів за дев’ять місяців поточного року зниження обсягів лізингових угод склало не менше 50% порівняно з відповідним періодом 2013 року. З аналізу чинників погіршення ситуації стало очевидно, що одним з вагомих факторів впливу є відсутність механізмів захисту прав лізингодавця за умови нецивілізованої поведінки одного з найбільших агрохолдингів країни.
 «Протягом багатьох років лізинг виступав рушійною силою модернізації та розвитку  аграрного сектору України. Так кожна третя одиниця сільгосптехніки була профінансована саме лізинговими компаніями («ОТП Лізинг», «УніКредит Лізинг» та «Райффайзен Лізинг Аваль»), які вважали надійність агробізнесу основою ефективного інвестування»,— проінформував Генеральний директор «Райффайзен Лізинг Аваль» Михаль Спихальський.
Одним із найбільших користувачів послуг лізингу в Україні був агрохолдинг «Мрія», що уклав договори з чотирма лізинговими компаніями (активи яких складають 60% галузі) та залучив фінансові запозичення у близько 20 банків (активи яких становлять майже 30% банківського сектора).
Заборгованність агрохолдингу перед партнерами – «Райффайзен Лізинг Аваль», «ОТП Лізинг» та «УніКредит Лізинг», – становить близько 60 мільйонів доларів. Хоча агрохолдинг припинив платежі за договорами ще у травні 2014 року, європейські лізингодавці робили все, аби конфлікт вирішився у конструктивному цивілізованому руслі. На жаль, доводиться констатувати, що нині агрохолдинг «Мрія» лише імітує переговорний процес. Своєю політикою правового нігілізму лізингоотримувач наразив на системну небезпеку дві галузі національної економіки: фінансову та аграрну.
Голова Правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук підкреслив, що «мова йде про одну негативну практику, але не загальну політику у цій галузі. Відносини з одним із найбільших споживачів наших  послуг  чітко продемонстрували, що лізинг в Україні не є достатньо захищеною формою інвестування. Ймовірно, інститути влади поки що недооцінюють негативного впливу прецеденту, створеного агрохолдингом «Мрія» на інвестування в Україну».
«Події останнього року наклали відбиток на діяльність багатьох компаній в Україні, особливо тих, які постраждали внаслідок анексії Криму, і тих, які продовжують працювати навіть у воєнних умовах зони АТО. Та всі вони, розуміючи необхідність укорінення в Україні європейських норм ведення бізнесу, поводяться етично та діють у рамках законодавства. На фоні таких прикладів гідної партнерської поведінки прикро усвідомлювати, наскільки негативний вплив має один великий агрохолдинг на імідж України в очах іноземних інвесторів, — зазначив Генеральний директор «ОТП Лізинг» Андрій Павлушин. — Важкі часи минуть, а репутація залишиться».
Голова Правління «ОТП Банк» Тамаш Хак-Ковач порівняв блокпости, якими нині агрохолдинг перекриває доступ до техніки її безпосереднім власникам, з «блокпостом, який перекриває шлях України в Європу». «В умовах, коли один із найбільших агрохолдингів безпрецедентно порушує законодавство і не виконує свої зобов‘язання, кредитори та інвестори залишаються абсолютно позбавленими захисту своїх прав. Звідси виникають перепони для інвестицій в Україну не лише у довгостроковій, але й у короткостроковій перспективі», — акцентує увагу на глобальності проблеми Голова правління «ОТП Банк» Тамаш Хак-Ковач.
«Наступного року обсяги врожаю напряму залежатимуть від дефіциту інвестиційних ресурсів, який виник вже сьогодні. Найгірший із можливих прогнозів і, разом з тим, найреалістичніший — утрата довіри кредиторів до аграрного сектора країни та системний ризик для фінансового сектора», — прогнозує Генеральний директор «УніКредит Лізинг» Лариса Чернишова.
Таке руйнування інвестклімату відбувається внаслідок наступних умов:- відсутності адекватної реакції держави на можливий колапс одного з найбільших агрохолдингів країни (він же — найбільший позичальник галузі);- надзвичайно слабкої державної політики щодо захисту прав кредиторів, інвесторів, лізингодавців, що є сигналом для інвесторів про повне припинення вливань в українську економіку, а для недобросовісних партнерів - про безкарність за зловживання;- заангажованості судової системи та низької функціональності державної виконавчої служби, що дозволяє боржникам уникати відповідальності та виводити кошти за кордон.
Кризова ситуація продемонструвала низку недоліків українського законодавства, які потребують оперативного усунення. З огляду не тільки на інцидент, що склався навколо агрохолдингу «Мрія», а й загалом з урахуванням розповсюдженої практики фіктивних банкрутств, закономірно наполягати на посиленні відповідальності власників та менеджменту компаній у випадках виникнення проблем з платоспроможністю. Зокрема, з метою ліквідації правових «шпарин», що дозволяють боржникам уникати відповідальності та виводити фінансові кошти за кордон, необхідно удосконалити Закон України «Про банкрутство».
Таким чином, як представники найбільших кредиторів сільськогосподарської галузі спільно з іншими учасниками фінансового ринку, що потерпають з огляду на вищезгадане, ми звертаємося з проханням про невідкладне втручання керівництва держави в ситуацію, що склалася навколо холдингу «Мрія».