Який аграрний бізнес потрібен Україні, щоб сільське господарство реалізувало свій потенціал стовідсотково. На це та багато інших актуальних запитань намагалися знайти відповідь учасники першого Міжнародного дня аграрного бізнесу, який організували Всеукраїнське громадське об'єднання "Українська аграрна конфедерація" (УАК) спільно з Німецькою аграрною спілкою.
У заході взяли участь понад 150 представників українських та німецьких сільськогосподарських підприємств, професійних громадських об'єднань, фермерів, науковців, бізнесменів, а також заступник міністра аграрної політики України Петро Вербицький, депутат німецького Бундестагу Георг Шірмбек, президент УАК Леонід Козаченко, голова Німецької аграрної спілки Клаус Бродерсен та інші.
Відкриваючи роботу Міжнародного бізнес-дня, президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко наголосив, що питання, яке винесене на порядок дня – "Підвищення прибутковості та ефективності господарювання як стратегія успіху в агробізнесі" є дуже важливим не лише для українських аграріїв, але й для працівників сільського господарства інших країн: "На початку року я був присутній на великій конференції у Берліні, у ході якої канцлер Німеччини Ангела Меркель зазначила, що сьогодні світ дає шанс фермерам стати арабськими шейхами. Хотілося, звичайно, щоб кожен фермер як в Україні, так і за кордоном відчув це на собі".
Зокрема, за його словами, організатори заходу ставили за мету підняти найактуальніші проблеми, які мають місце у аграрній сфері. "Ми хочемо показати, що сьогодні роблять українські аграрії, щоб досягнути результату, що у них стоїть на заваді для досягнення успіху", - додав Леонід Козаченко.
У свою чергу заступник міністра аграрної політики України Петро Вербицький подякував і Українській аграрній конфедерації, і Німецькій аграрній спілці за ініціативу у проведені Міжнародного дня аграрного бізнесу, висловивши сподівання, що захід дозволить започаткувати нові проекти, розширити співпрацю з Німеччиною, Данією, Голландією та іншими країнами, адже на сьогодні, за його словами, потрібно показати інвесторам, що вкладати кошти в українське село вигідно й прибутково.
Окрім того, він наголосив, що "у сільському господарстві України йдуть серйозні перетворення і аксіомою є те, що агропромисловий комплекс працює у ринкових умовах як з позитивними, так і з негативними наслідками. Позитивним є те, що ми маємо європейські результати і у рослинництві, і у тваринництві. Це стало можливим завдяки тому, що використовуються новітні технології, надходять інвестиції і вкладена велика праця. І, на жаль, на сьогодні потенціал у сільському господарстві нашої країни використовується значно нижче можливостей". При цьому заступник міністра аграрної політики України додав: "Потенціал сільського господарства України такий, що його можна збільшувати в рази, тому не дивно, що ми бачимо велику зацікавленість представників Німеччини".
Разом з тим, депутат німецького Бундестагу Георг Шірмбек вказав на чудові передумови, які має Україна для розвитку сільського господарства: працьовиті люди та родюча земля. "Ми з громадськими організаціями намагаємося підтримувати розвиток кваліфікованої робочої сили, знайомити фермерів з новітніми технологіями, що може привести до гарних результатів. І це ми намагаємось роботи як в Німеччині, так і в Україні", - констатував він.
"Україна – дуже важлива аграрна країна як у Європі, так і у світі", - погоджується голова Німецької аграрної спілки Клаус Бродерсен. За його словами, "подібні заходи, у ході яких збиратимуться понад 150 чоловік, проводитимуться й надалі, адже це актуальний крок вперед. І це стимулюватиме розвиток не лише сільського господарства, але й економіки у цілому. І я сподіваюсь, що усі, хто присутній на Міжнародному бізнес-дні вибудують своєрідну мережу, в межах якої вони допомагатимуть одне одному та обмінюватимуться досвідом".
Варто наголосити, що Міжнародний день аграрного бізнесу проводився вперше не лише в Україні, а й на теренах колишнього Радянського Союзу. Він викликав величезну зацікавленість як маленьких фермерів, так і транснаціональних компаній. "Гроші для аграріїв не найголовніше, потрібні ще й світові ноу-хау, новітні знання, наукові і практичні розробки для успішного ведення сільського господарства", - зазначив генеральний директор Української аграрної конфедерації Алекс Ліссітса.
