На початку червня фахівцями з питань національного розвитку було презентовано проект доповіді «Україна після 2015 року: Майбутнє, якого ми прагнемо». Основні положення Доповіді використовуватимуться у процесі формування глобального «Порядку денного розвитку після 2015 року», який об’єднає держави – члени ООН для пошуку оптимальних моделей розвитку людства та визначення напрямів подальших спільних дій. Україна зайняла у цьому процесі активну позицію та стала однією з 83 країн, де відбулися національні консультації щодо бачення українцями пріоритетів розвитку.
У національних консультаціях в Україні взяли участь 4 568 осіб. Сукупна кількість мешканців України, які окреслили напрями майбутнього розвитку України, досягла майже 25 тис. осіб (з урахуванням учасників он-лайн опитування та учасників краудсорсінгової платформи).
Серед основних пріоритетів українці визначили:
- Ефективну охорону здоров’я та зростання тривалості здорового життя.
- Рівність можливостей і соціальну справедливість: необхідність розбудови справедливого соціально-інтегрованого суспільства, де неможливі відторгнення й маргіналізація.
- Доступну й якісну освіту: духовний розвиток і конкурентоздатність на ринку праці.
- Гідну працю: сприяння людському розвитку та реалізації людського потенціалу.
- Сучасну економіку: формування інноваційної моделі розвитку.
- Розвинену інфраструктуру: подолання територіальної нерівності.
- Здорове довкілля: збереження та розвиток екологічного потенціалу територій.
Головним пріоритетом розвитку України після 2015 року експерти й учасники національних консультацій визнали забезпечення права на охорону здоров’я, при цьому найбільш важливим напрямом бюджетних витрат вони вважають інвестиції в покращення якості та розширення доступності медичних послуг.
У суспільстві немає єдності щодо принципів фінансування медичної допомоги: частина громадян надає перевагу бюджетній системі (але за відсутності прямих чи непрямих доплат), частина – страховій (за умови її доступності), а інші українці вважають, що варто запровадити змішану систему. Але одностайною є думка щодо неприпустимості будь-яких виявів нерівності у доступі до якісних медичних послуг.
Нині за показником середньої очікуваної тривалості життя при народженні (68,8 року) Україна поступається всім країнам з дуже високим і високим рівнем людського розвитку за винятком Казахстану і навіть 29 країнам із 47 із середнім рівнем.
Середня очікувана тривалість життя при народженні (у роках):
Завдання розвитку мають бути спрямовані передусім на зниження смертності населення працездатного віку, головним чином чоловіків. Задля цього потрібні цілеспрямовані зусилля всього суспільства щодо зменшення зайнятості в шкідливих та небезпечних умовах, формування та поширення стандартів здорового способу життя, підвищення якості та покращення доступності медичної допомоги. Можливості самої медицини щодо зниження захворюваності й смертності та підвищення тривалості життя населення є доволі обмеженими. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, якість і доступність медичних послуг обумовлюють близько 30 % варіації тривалості життя населення, решта формується під впливом екологічної ситуації, генетики та (головне!) способу життя. Саме у формуванні та поширенні стандартів здорового способу життя, зокрема пов’язаних із розвитком можливостей та прагнення займатися масовим спортом серед населення України, і криються основні резерви покращення ситуації.
Переважна більшість (74,4 %) учасників консультацій переконана в необхідності зменшення існуючої різниці між багатими та бідними. Подолання бідності пов’язується із дотриманням прав людини (на працю, соціальний захист, медичну допомогу, освіту тощо), протидією масштабній вкоріненій нерівності (за доходами, доступністю базових соціальних послуг і економічних ресурсів), із запобіганням спадкової бідності, соціального відторгнення окремих груп населення за будь-якою ознакою: наявністю ВІЛ/СНІДу, сексуальною орієнтацією, станом здоров’я, віком, статтю, етнічною або релігійною приналежністю тощо.
47,4 % учасників національних консультацій надали пріоритет забезпеченню права на освіту. Формулювання зазначеної цілі зазвичай пов’язується із необхідністю підвищення якості освіти, її наближення до вимог сьогодення та майбутнього, ніж із зростанням кількісних показників.
Мотивація до набуття освіти є суто прагматичною – отримання високооплачуваної роботи, професійно-кар’єрне зростання, набуття кращого соціального статусу.
Головні причини вступу до ВНЗ молоді
Турбує українців і забезпечення гідної праці – як в контексті її оплати, так і умов. Цьому пріоритету надали перевагу понад 50 % опитаних.
Взагалі необхідність створення нових робочих місць є безальтернативним напрямом дій для 39 % українців, ще 18 % підкреслювали важливість підвищення зарплат. Закономірно, що нові робочі місця та можливості працевлаштування найбільше цікавлять респондентів віком після 45 років та молодь до 25 років, тобто ті категорії економічно активного населення, яких частіше стосуються ці проблеми. Аналогічно ними більше переймаються і селяни.
Учасники національних консультацій пропонують різні рішення: обов’язкове надання першого робочого місця після закінчення навчання, гідне пенсійне забезпечення як передумова для вивільнення робочих місць для молоді, розвиток виробництва, зокрема і шляхом відкриття старих підприємств.
Однією з ключових передумов створення нових робочих місць українці цілком закономірно вважають економічне зростання держави. Представники як експертного середовища, так і широких верств населення одностайні в тому, що модернізація економіки із запровадженням інноваційних технологій, спрямованих, зокрема, на скорочення енерго- та матеріалоємності, є головною передумовою формування кращого майбутнього для України вже у середньостроковій перспективі. Саме у прогресі та інноваціях вбачають найважливіший напрям розвитку 58,7 % учасників національних консультацій.
Економічні пріоритети респондентів
Також респонденти відзначили необхідність розвитку соціальної інфраструктури, дорожньо-транспортної мережі.
Охороні та відновленню довкілля як пріоритету розвитку під час національного обговорення віддали 32,3 % учасників. При цьому значна частина (43,4 %) опитаних не просто погоджується з необхідністю економити енергію, а й засвідчує свою готовність робити це у власному будинку/квартирі. Це свідчить про доволі високий рівень розуміння значущості екологічних проблем в українському суспільстві, особливо з огляду на досить низький рівень його існування та відповідну першочергову орієнтацію на первинні потреби.
Необхідність поліпшення системи управління визначили вирішальним напрямом дій для покращення якості життя в Україні 46 % учасників консультацій. Вкрай важливими визнано проведення кадрових і структурних змін у всіх гілках влади (50 %) та боротьбу з корупцією (47 %). Втім, про необхідність дотримання вимог законодавства всіма громадянами незалежно від посади та соціального статусу зазначили лише 2 %.
Обговорення у процесі національних консультацій засвідчило, що 77,1 % українців у цілому не задоволені своїми можливостями впливати на прийняття рішень, важливих для розвитку України. Найбільш гострим це відчуття є серед представників освітян та працівників системи охорони здоров’я (87,8 і 86,6 % відповідно) – люди хочуть розширення своїх повноважень.
«Для всіх нас – представників Організації Об'єднаних Націй - національні консультації є одночасно корисними і цікавими. Ми відчули зростаючу потребу суспільства у чіткому плані дій трансформаційного розвитку. Рівень оптимізму, зацікавленість у участі та готовність до дій, які ми відчули під час консультацій, надихають нас на нові звершення», - наголосила п. Рігер, Директор Програми розвитку ООН в Україні, під час відкриття заходу.
Ірина Акімова, Перший заступник Глави Адміністрації Президента України, наголошує, що завдання та індикатори Цілей Розвитку Тисячоліття (ЦРТ) використовувались у процесі визначення напрямів курсу реформ, що було проголошено Президентом України. Також вона запевнила, що орієнтири розвитку на період після 2015 року, наведені у доповіді, знайдуть своє відображення у стратегічних документах з питань національного розвитку. Ірина Акімова зазначила, що наразі необхідним є вироблення «нової економічної політики, пов’язаної з розвитком інфраструктури та інноваційними процесами».