Міністерство енергетики й захисту довкілля України не підтримує прийняття законопроєктів № 2548 та № 2289 в частині спрощення ввезення в країну зразків новітніх препаратів для проведення державних випробовувань, тому що діюча система досліджень пестицидів не є ефективною.

«Позиція Мінекоенерго полягає в тому, що суб‘єкти досліджень мають слабку, часом дуже застарілу матеріально-технічну базу, принципи їх акредитації незрозумілі. Оскільки Мінекоенерго є центральним органом виконавчої влади, що формує та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього середовища, головним завданням якого є захист довкілля та пов‘язаного з цим права народу України на безпечне існування, ми не можемо знизити існуючий ризиковий бар‘єр, не будучи впевненими в тому, що система допуску препаративних форм на ринок гарантує захист від шкідливих та неякісних пестицидів», — зазначає заступник міністра енергетики й захисту довкілля Роман Абрамовський.

При цьому він погоджується, що в законопроєктах є багато позитивних пропонованих змін. Це — відміна застарілих норм, приведення регулювання у відповідність до діючого законодавства Європейського Союзу, уточнення термінологічного апарату тощо. За його словами, відомство до кінця поточного року має привести систему досліджень пестицидів у відповідність до кращих світових практик що забезпечувала б об‘єктивність, неупередженість та незалежність оцінки.

Водночас голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Микола Сольський вважає, що ні про яку екологічну проблему не йдеться. «Якраз навпаки: екологічну проблему маємо через блокування інноваційних продуктів нового покоління», — вважає парламентар.

Він звертає увагу, що зразок окремого препарату для проведення досліджень ввозиться в дуже обмеженій кількості – від кількох сотень грам до декількох кілограмів. При цьому сільськогосподарська продукція, отримана в результаті проведення польових випробувань пестицидів і агрохімікатів, знищується.

Доступ до новинок бажають мати і самі аграрії. «Цього року ми закладаємо демонстраційний полігон площею 16 га, де плануємо випробовувати ЗЗР, добрива, насіння. Нам цікаві нові ЗЗР і ми б хотіли мати до них відкритий доступ. Самим обирати, чим і як покращувати свій урожай», — говорить директор компанії «Кусто Агро Фармінг» Володимир Сірий.

Його підтримує й головний агроном аграрної компанії ІМК Олександр Гірман. «Довготривале застосування тих самих діючих речовин призводить до виникнення стійких видів шкідливих організмів та накопичення в об’єктах довкілля. Тому застосування інноваційних та більш безпечних діючих речовин є надзвичайно важливим», — цитує фахівця профільне видання AgroPortal.

Підтримку законодавчим змінам висловлюють у Міністерстві розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України. Це створить більш сучасне та належне регулювання відносин у сфері поводження з пестицидами.

«Доступ до інноваційних ЗЗР є критичним для розвитку аграрного бізнесу, — говорить заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Тарас Висоцький. — З 2010 року валове виробництво АПК виросло на 45%. Це забезпечено переважно рослинництвом та збільшенням урожайності. Вклад ЗЗР в урожайність складає 25-30%. Тому фактично у нас цей ріст за 9 років на третину забезпечений якраз використанням інноваційних ЗЗР».

Тим часом у Європейській Бізнес Асоціації (ЄБА) констатують, що з 2016 р. в Україну зайшло максимум 2-3 діючих речовини. Натомість реєструються переважно копії, генеричні препарати, або відбувається розширення реєстрації вже відомих речовин.

«Очевидно, що поточна ситуація на ринку ЗЗР є вигідною для певних кіл зацікавлених осіб, що призвело до відвертої дискримінації та недобросовісної конкуренції на ринку ЗЗР. Проте від подібних дій виграє одна — максимум три компанії, а програє все сільське господарство держави», — говорить керівник агрохімічного напрямку ЄБА Віктор Погорілий.

Він додає, що обмеження доступу до передових світових розробок у сфері захисту рослин вже стає вузьким місцем, яке буде пригальмовувати розвиток аграрного сектору.