1-2 лютого Україну з офіційним візитом відвідає Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв. У зв’язку з цим «Центр досліджень політичних цінностей» звернувся до політичних експертів з питанням: «Чого слід очікувати від візиту Назарбаєва в Україну?»

ЕКСПЕРТ-ОПИТУВАННЯ
Володимир САПРИКІН (директор енергетичних програм Українського Центру економічних і політичних досліджень ім. О. Разумкова)
„Не буде підписано жодного питання щодо енергетичної сфери. Нажаль! Тобто, маючи деякі спільні проблеми, можливості для реалізації спільних проектів, нажаль поки що нічого не буде підписано. В черговий раз.
Казахстан, насамперед в нафтовій сфері, сьогодні має інші пріоритети: «Баку-Джейхан», розвиток китайського напрямку, можливо розширення, в подальшому, Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), тобто трубопроводу до Новоросійська і інші проекти. Поки що Україна не є головним нафтовим пріоритетом для Казахстану”.

Олесь ДОНІЙ (голова Центру досліджень політичних цінностей):
„З огляду на етно-демографічну ситуацію в Казахстані, ця країна змушена узгоджувати свою зовнішню політику з Російською Федерацією. Етнічні казахи лише нещодавно стали становити понад 50% Казахстану. Більшість етнічних меншин (зокрема слав`янське  населення) відчувають тісний зв'язок з сусідньою Росією, і для утримання міжнаціонального миру керівництво Казахстану періодично виступає з інтеграційними ініціативами в рамках СНД. Через це Казахстан об’єктивно не може бути для України джерелом енергопостачання, альтернативного російському. Казахстан не буде без дозволу Росії допомагати Україні в диверсифікації енергетичних ресурсів.
Є один цікавий аспект в україно-казахських стосунках, який ніяк не може охопити українська державна політика. В Казахстані проживає багатосоттисяна українська діаспора. В умовах тривалого зменшення населення в Україні, перспективною може стати програма своєрідної української «алії», рееміграції українців на історичну батьківщину. Але для цього мусить існувати потужна державна програма, а не бездіяльний і невпливовий Державний комітет з питань національностей та міграції.

Микола МИХАЛЬЧЕНКО (президент Української Академії політичних наук):
„Візит Назарбаєва в Україну мало принесе змін у відносини наших країн. По-перше, ми пройшли той етап коли вони складалися і вже стали стабільними. Це був етап співпраці Назарбаєва і Леоніда Кучми. По-друге, «Помаранчеве потрясіння», яке відбулось в Україні, спочатку злякало керівництво Казахстану, але потім воно зрозуміло що це було потрясіння в основному повітря, а не економічні і політичні. Тому вони зараз абсолютно спокійно сприймають Україну і розвиток подій в Україні, тому що в Україні мало що змінилося за останні два роки.
Фактично буде продекларовано подальший курс взаємовідносин Казахстану і України. Будуть зроблені лише деякі уточнення на перспективу. Ці уточнення можуть стосуватись проектів нафтопроводів і газопроводів в обхід Росії. Щось інше, нажаль, поки що пророблятись не буде. Але якщо в цій сфері будуть досягнуті хоч якісь конкретні домовленості – це буде великим успіхом. Якщо ж в цій сфері не буде досягнуто ніяких домовленостей, все зведеться до декларацій суто дипломатичних”.

Володимир МАЛИНКОВИЧ (директор Українського відділення Міжнародного інституту гуманітарно-політичних досліджень):
„У нас с Казахстаном есть перспективы в отношениях, и я думаю, что один из важных моментов это договоренности по энергетике – прежде всего по нефти и газу. Хотя в Казахстане газа не много. Я имею в виду и возможности транзита газа из Средней Азии через Казахстан и потом Каспийское море, то есть по проекту «Набуко». И с другой стороны непосредственные договоренности о закупке среднеазиатского газа Украиной именно у Казахстана, и транзита через российскую территорию в Украину. Это главные наши возможности работы с Казахстаном.
Ну а Казахстан может быть заинтересован в наших трубах, цистернах, вагонах и т.д. Мне кажется, перспективы нашего экономического сотрудничества вполне серьезны”.
Ігор СЕМИВОЛОС (виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень)
Виходячи з того про що домовлялися і які теми піднімалися під час візитів українських урядовців до Казахстану і враховуючи що нас цікавить у співпраці з цією країною, ясна річ, що ключовою і базовою є енергетична диверсифікація. Напевно в черговий раз буде підніматися питання «Одеса-Броди», в тому числі транспортування казахської нафти через цю трубу до Європи, можливо участь казахських підприємців і казахського капіталу у добудові і створенні консорціуму по транспортуванню нафти. Очевидно мова буде йти і про більш активну участь українського капіталу в розробці казахських родовищ, хоча до цього часу ми не бачили якоїсь серйозної активності українців в Казахському секторі.
Якщо говорити про політику, то будуть обговорюватись перспективи співпраці в рамках СНД, перспективи участі України в ЄЕП. Принаймні сторони можуть висловити свої точки зору щодо взагалі необхідності існування такого проекту, своє бачення майбутньої співпраці в рамках цього проекту і двосторонніх відносин.
Треба враховувати, що зараз починається Рік Казахстану в Україні. І відповідно цей візит також буде насичений всілякими символічними речами. Я так розумію, що будуть намагання провести історичні, культурні і інші паралелі між Україною і Казахстаном, а вони є, закріпити ці відносини на двосторонньому рівні і багатосторонньому в рамках зв’язків, які існували за часів Радянського Союзу. Мені здається, що за межі цих тем переговори навряд чи кудись вийдуть”.

Володимир ФЕСЕНКО (голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента»):
„Я думаю, що в даному випадку дуже важливим є сам факт такого візиту, незважаючи на наші певні внутрішні політичні негаразди. Справа в тому, що Казахстан сьогодні є і буде далі одним з головних стратегічних партнерів України на пострадянському просторі. Більше того, вага Казахстану як політичного партнера буде посилюватись. І це, в першу чергу, пов’язано з економічним статусом Казахстану, який на сьогодні є однією з країн на пострадянському просторі, яка найбільш динамічно розвивається.
Казахстан розглядається як один з найбільш важливих і впливових енергетичних гравців не лише в регіоні Центральної  Азії, пострадянського простору, а взагалі в регіоні Європи і Євразії. Зараз в Європі посилюється увага до тих енергоресурсів, наявних і потенційних, які є в Казахстані. Якщо розглядати в перспективі і європейську енергетичну політику і українську енергетичну політику з точки зору посилення енергетичної безпеки, диверсифікації джерел постачання енергоресурсів, якраз Казахстан є дуже привабливим і перспективним партнером.   

ЦЕНТР ДОСЛІДЖЕНЬ ПОЛІТИЧНИХ ЦІННОСТЕЙ

Київ, вул. Інститутська, 22/7, оф. 105
Тел./факс: (044) 253 02 40
Тел.: (044) 253 10 52
E-mail: [email protected]